К сожалєнію, щє є люди, які непам'ятають, шо наша гармата одна з учасниць минулорічного параду на День Незалежності в Київі.
І понятне ж дєло, шо гармата, яка з парада прийшла должна мати вигляд очєнь красівий.
Но кромє того наша гармата, як відомо чітатєлям, вона прийма актівну участь в борьбє з російсько-хвашистськими захватчіками.
Наші чітатєлі з сєкти ‪#‎нассліванія‬ пам'ятвють, шо даже у листопаді, коли в нас йшли нешуточні бої, ми гармату привозили у Запоріжжя, шоб її нємного підшаманити, помити, і представіть нашим житєлям города. І даже у лютому, коли в чєргове ‪#‎їхзлівалі‬ ми прибили у пункт постійної дислокації разом з гарматою нємало потєравшей внєшній лоск, і знов зробили з неї красуню.
Но тепер вопрос в студію: коли ‪#‎зради‬ було більше тоді чи зараз? (намєкаю, правільна відповідь: зараз)
Но почєму тогда ми зараз їздимо додому не всим гамузом з гарматою, а частиною розрахунку і без гармати?
Може вона припала пилюкою? та нє. поучаствувала в сраженіях лєтньої сєрії. Трохи обгоріла, і знову була приведена до красівєйшого состоянія не втрачаючи боєготовності.
Поетому, мої дорогенькі, вступайте в братство #зради і леметуйте за те как його високоповіжність пан Президент, домовився сдать все кромє ліпєцкой фабрікі і всі боєздатні частини увів за Збруч.
Почєму нас не одвів?
Одвів, на конвєнціонну відстань з якої ми готові видвинутися на заплановані вогневі позиції.
Шо щє не так?
Армія лишилася захисту двох десятків автоматчіков?
Ви знущаєтесь?
Чєсне слово не знаю, якими вам словами казати, як куди мордою тикати, шоб ви стали поважати міць Непереможного Українського Війська.